Ми живемо в світі речей.
Деякі з них ми використовуємо в побуті та викидаємо, коли вони втрачають свою функціональність або закінчується термін їх служби. Багато речей ми сприймаємо не більш ніж витратний матеріал. А деякі ми дбайливо зберігаємо “на пам’ять”, тому що вони містять в собі дещо більше: вони нагадують нам про пережиті моменти, улюблені місця або дорогих нам людей.

“… ось ці камінчики я привіз з Червоного моря…”
“… цей брелок подарувала мені кохана…”
“… ця книга навіває на мене спогади про ту подорож в 2008 році…”

… і так до нескінченності

І це вже не просто звичайні предмети з нашого оточення, вони стають для нас чимось особливим. Вони оживають і спілкуються з нами. Вони розповідають нам історії з нашого минулого.

Але ж кожна така річ має і власне минуле, свою власну історію. Та, як і людські, всі ці історії зовсім різні: кумедні та трагічні, повчальні та безглузді, швидкоплинні та нескінченні, з продовженням та без…

Ми живемо в світі живих речей.

Вони можуть багато про що нам розповісти, варто лише розпочати цей діалог…